З нагоди 157-річчя Михайла Грушевського у музеї зібралася галицька родина Грушевських

30.09.2023

157 років від дня народження голови Української Центральної ради, видатного історика Михайла Грушевського (1866-1934) відзначили у Державному меморіальному музеї Михайла Грушевського у Львові.

З цієї нагоди музейники організували виставку “Душі цвіт на многая літ”. У новій експозиції зібрані експонати, пов'язані з життям родини Грушевських. На подію запросили далеких нащадків сім'ї Грушевських.

“Галицька родина Грушевських – це гілка його родини, яке йде по лінії дружини, Марії Сильвестрівни Грушевської. Знаємо, що прямих нащадків у Михайла Грушевського не було. Але була дружня, велика, патріотична родина, яку ми в загальному називаємо галицька родина. Насамперед згадуємо Левицьких, які були опікунами осиротілої Марії. Це її старша сестра Олімпія та її чоловік, отець Олександр Левицький, які зі своїми п'ятьма дітьми виховували Марію. Отець Левицький давав шлюб подружжю Грушевських”, – пояснює головний зберігач фондів музею Олеся Ванчура.

Одна з дочок Левицьких, племінниця Марії Грушевської, Ольга вийшла заміж на правника Вікентія Микласевича. “Левова частку експонатів музею – це дарунки Миклаcевичів”, – каже зберігачка.

У експозиції зібрано шлюбні і сімейні фотографії, родинні речі, листування, вишиванки родини Миклаcевичів та їхніх нащадків Олександра, Ксенії і Олега, які були похресниками Михайла, Марії і Катерини Грушевських.

Серед експонатів вишивані сукня і торбинка, вишита Ольгою-Левицькою Микласевич, сорочка Олександра Микласевича, родинні рушники.

“У нас було старовинне піаніно Михайла Грушевського, яке він купив для своєї доньки. Коли вони переїжджали, то лишили його нам на догляд. Мій тато був музикальним, сам грав. Ми його віддали до музею, – каже Христина Лопушанська, донька Олега Микласевича. – Всередині інструменту був секрет, таємниця. Там були сховані старовинні книжки з роду Грушевських, які вони читали, на яких вчилися, які він писав. Ми навіть не знали про цю схованку. Ці книжки ми також передали до музею”.

“У нас мало говорилося про Грушевських, бо мій батько був політично засуджений під час війни у 1942 році, – каже Лариса Найдух, донька Олександра Микласевича. – У нас зберігалося дуже багато фотографій, листівок, листи як писала Марія Сильвестрівна до моєї бабусі з дідусем. Дуже багато листів, які писав сам Михайло Грушевський. Мій тато був найстаршим у сім'ї, і Михайло Грушевський був хресним татом мого батька. У 1914 році, коли почалася Перша світова війна, Михайло Грушевський поїхав у Карпати, у Криворівню. А з Криворівні поїхав до Києва. І будинок у Львові залишився без нагляду. Марія Грушевська просила мою бабцю приїжджати і пильнувати за речами. Деякі речі зберігалися у нас в Стрию, у будинку “Ясна Поляна”. Навіть фортепіано Катерини Грушевської зберігалося у будинку, де я тепер проживаю. Михайло Грушевський дуже любив свою доньку Катерину і завжди надсилав їй поштівки. Ці всі листи, фотографії, поштівки мої батьки передали у фонд музею”.

Теперішнім осідком родини Грушевських є історична вілла у Стрию.

“Після одруження я приїхала на місце проживання до Стрия, на славну історичну віллу ”Ясна Поляна“, де бував Грушевський. Це наш родич, дружина Михайла Грушевського, Марія – хресна мама мого тата Олега. А мама мого тата росла разом з Грушевською як рідні сестри, і були дуже близькими, – пояснює Лідія Садовська, донька Олега Микласевича. – Я дуже щаслива, що оселилася на “Ясній Поляні”, бо родинні традиції там підтримуються досі”

У музеї презентували пастельну картину Михайла Жука “Яблунева гілка”, яку музею передав Олександр Микласевич. Це рання робота мистця, яку Михайло Жук подарував Марії Грушевській з дарчим написом.

“Наш проєкт полягав у тому, щоби зібрати членів родини Грушевських. Зокрема, як ми кажемо, галицької родини Грушевських. Бо у Стрию, на віллі “Ясна Поляна” мешкала родина Грушевських по Марії Сильвестрівні. Саме найбільшу частку памяткозбережених матеріалів ми маємо від родини зі Стрия. І сьогодні ми згадували про ювілеї найстарших членів родини Грушевських – Еміля Вояковського, Ольгу Мочульську, родину Тимовницьких і Калитовських, – розповіла директор музею, заслужений працівник культури України Марія Магунь. – Всі гілки галицької родини Марії Грушевської є для нас важливими, бо проєктують велике дружнє коло, яке оточувало сім'ю Грушевських і яка активно підтримувала родинні стосунки. І ці стосунки поширювалися на культурне, громадське життя не лише Стрия, а й Дрогобича і Львова. За тим стояла велика просвітницька робота. Адже все робилося для того, щоби інтелектуальне і культурне життя краю знаходило свій розвій”.

На презентацію виставки зібралися історики, науковці, письменники і мистці. Експозиція музею поповнилася новими експонатами. “Такого історика, науковця і державного діяча, як Михайло Грушевський, Україна не мала. Він надзвичайно багато зробив для того, щоби Україна стала Україною і була незалежною, – сказав депутат, голова комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції Львівської обласної ради Святослав Шеремета. – Так, тоді геополітична ситуація не дала можливості відстояти незалежність. На політичній шахівниці місця для української нації, народу, держави в лоні вільних і незалежних держав не знайшлося. Попри великі потуги Михайла Грушевського і його соратників, попри героїзм наших воїнів на різних фронтах. Але переконаний, що всі уроки історії були вивчені. І зараз ми бачимо що всі великі геополітичні гравці підтримують наших бійців, які відстоюють незалежність України на фронті. І роль Михайла Грушевського тут є незаперечною”.