Дослідники культурної спадщини презентували нові доробки на конференції під егідою “Тустані”

Дослідники культурної спадщини презентували нові доробки на конференції під егідою “Тустані”

12.10.2023

VІ Міжнародна науково-практична конференція “Дослідження, інтерпретація та музеєфікація нерухомої спадщини та культурних ландшафтів” розпочала свою роботу сьогодні, 12 жовтня, у Львові.

Організаторами заходу стали КЗ ЛОР "Адміністрація державного історико-культурного заповідника "Тустань" та Львівська обласна громадська організація “Тустань”.

Учасники конференції презентували понад півсотні наукових праць, доповідей і презентацій з історії Київської Русі, Київщини, Прикарпаття, Волині, Вінниччини та Бойківщини, а також нові дослідження про “Тустань”.

“Не зважаючи на війну, “Тустань” вистояла і приймає близько 200 тисяч відвідувачів в рік. Кожне наукове відкриття у “Тустані” має велику аудиторію. Ми працюємо над тим, щоби кожна новинка, кожна нова відомість про нашу пам'ятку якомога швидше була відображена в екскурсійному обслуговуванні, в промоційній діяльності й у виданнях заповідника, – сказав на відкритті заходу директор Державного історико-культурного заповідника "Тустань" Андрій Котлярчук. – Хочу подякувати всім, хто досліджує спадщину “Тустані”. Ваша робота має величезну аудиторію. “Тустань” зараз найбільш відвідуваний заклад Львівщини”.

Спільно зі світовими пам'яткоохоронними організаціями, комунальний заклад допомагає українським музеям, моніторить і оцифровує зруйновані об'єкти культурної спадщини України, фіксує пошкодження, зроблені російськими злочинцями.

“Тустань” це не лише наукові відкриття, які зробив Михайло Рожко, і які ми продовжили. Це також про те, як на цій основі може розвиватися весь регіон, – каже голова ГО “Тустань”, співзасновник Штабу порятунку спадщини та син першого дослідника фортеці Михайла Рожка, Василь Рожко. – Поруч з нагальною допомогою музеям ми організовуємо експедиції з документування втрат. Першою була Бородянка, В'язівка, а далі інші об'єкти. Цифровізація і створення бази зі збереженням цих даних є надважливими. Коли горять церкви та музеї, цифрова копія є тим, що залишається”.

На конференції вперше розповіли, як розробляли VR-візуалізацію “Тустані”. “Найбільше ми використали даних 14-15 століття – це час найбільшої розбудови фортеці. З нових даних ми мали ЗD-модель скель великої точності, зроблену з допомогою фотометрії. Це дало змогу побачити весь об'єкт, всі сліди і пази в скелях. І це дало змогу інтегрувати попередні дослідження, які були зроблені вручну”, – зазначив представник команди розробників віртуальної фортеці, архітектор Валерій Міщенко.

З допомогою об'ємної моделі в ігровій формі можна скласти уявлення про те, якою була древня споруда, пройтися коридорами, побачити інтер'єри. Під час розробки комп'ютерної моделі використані вцілілі дерев'яні фрагменти фортеці, а також досліджено подібні фортифікаційні споруди Польщі, Румунії та Чехії.

У вступній частині конференції дослідниця Олена Жукова розповіла про європейський досвід музеєфікації королівських замків-в'язниць у Франції та Швеції та про сучасні можливості зацікавлення відвідувачів, а дослідник і військовослужбовець Олег Однороженко проаналізував зображення на давніх галицьких печатках.

“Основний наголос на наших конференціях ми робимо на дослідженні культурної спадщини й на дослідженнях “Тустані” як пам'ятки. Нас також цікавить Карпатський регіон, запрошуємо дослідників, які досліджують Карпати у різних аспектах. Це археологи, історики, етнологи, архітектори, пам'яткоохоронці. А оскільки “Тустань” є оборонним об'єктом, нас цікавлять оборонні споруди середньовіччя, пошук аналогів з нашою пам'яткою. Запрошуємо музейників, які діляться досвідом музеєфікації пам'яток і як краще їх популяризувати, робити їх доступними та цікавими відвідувачам, – зазначив заступник директора з наукової роботи заповідника Роман Миська. – Будуть доповіді про вогнепальну зброю, монети й кераміку “Тустані”. Будуть доповідачі з різних куточків Україні та з Польщі”.

“Комунальний заклад Львівської обласної ради заповідник “Тустань” активно та успішно працює, приваблюючи туристів з України та світу. Важливо, що адміністрація і керівництво закладу багато уваги приділяють збереженню культурної спадщини не тільки свого закладу, а й допомагають закладам культури усієї України. Дуже багато об'єктів культурної спадщини постраждало внаслідок війни. І фахівці комунального закладу Львівської обласної ради надають велику допомогу і підтримку нашим колегам з постраждалих регіонів України”, – зазначив директор “Меморіально-пошукового центру “Доля”, голова комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції Львівської обласної ради Святослав Шеремета.